Потреби чи бажання: як розподілити бюджет 50/30/20 — Cash Book

Межа між потребою та бажанням — питання особисте, і стандартні списки потреб тут мало допомагають. Усі вони кажуть: оренда, комунальні, продукти, транспорт, страхування. Звісно. Ніхто не плутається в оренді. Плутанина виникає з машиною, яка краща, ніж потрібно для роботи; з рахунком за телефон, де захована вартість гаджета; зі спортзалом, який вас підтримує; або з походом у магазин, де в кошику опинилося вино. Жоден список не вирішить ці питання, бо відповідь залежить від вашого способу життя.

Проведіть цю межу самостійно. Чи буде ваш бюджет складатися з 50 відсотків потреб чи з 65 — залежить не стільки від того, що ви купуєте, скільки від того, як ви це класифікуєте. Тому варто витратити двадцять хвилин на роздуми. Нижче наведено тест, який використовує це правило, розбір спірних випадків та таблиця для порівняння з минулим місяцем перед тим, як вносити дані в калькулятор бюджету 50/30/20.

Наслідки, а не важливість

Елізабет Воррен та Амелія Воррен Тягі, автори правила в книзі All Your Worth, визначали потреби як обов'язкові витрати: платежі, від яких неможливо відмовитися без серйозних наслідків у короткий термін. Це не те, що здається важливим. Не те, що було б шкода втратити. Це те, відсутність чого призводить до листів з попередженнями, штрафів, втрати роботи чи порожнього холодильника.

Задайте собі два питання. Чи можна припинити платити протягом місяця-двох? Оренда — ні. Продукти — ні. Стрімінговий сервіс — так, за тридцять секунд. Спортзал — так, до наступного розрахункового періоду. Потім: чи матиме це реальні наслідки? Несплата оренди — так. Прострочення мінімального платежу по картці — так, це штрафи та кредитна історія. Пропущена стрижка — наслідки, з якими можна жити.

Це не означає, що бажання неважливі. Категорія 30 відсотків велика саме тому, що бажання роблять життя вартим того, щоб його планувати. Потреби — це просто частина витрат, яку неможливо змінити, і розуміння їхнього реального розміру — найкорисніша річ, яку може дати бюджет.

Спірні категорії

Житло — це потреба. Весь платіж іде в потреби, бо ви не можете змінити його цього місяця. Частина «бажання» — це різниця між вашим житлом і найдешевшим варіантом, де ви могли б жити, плюс декор та зайві кімнати. Занотуйте це окремо — це число стане в пригоді, коли закінчиться термін оренди. Комунальні послуги та базовий інтернет для роботи чи навчання також належать до потреб.

Продукти — це потреба. Ресторани — ні. У магазині базові продукти є потребою, а преміальні бренди та солодощі — бажанням. Але розбивати кожен чек по позиціях не варто. Записуйте все як потребу, а раз на квартал оцінюйте, скільки коштував би той самий набір у скрутний час. Різниця — це частка бажань.

Проїзд — це потреба: проїзний, пальне для необхідних поїздок, страхування та базове обслуговування авто, яке справді потрібне для роботи. Машина, дорожча за необхідну, друга машина в сім'ї, таксі заради зручності чи поїздки вихідного дня — це бажання. Розділіть платіж за авто: частина, що покриває базове надійне авто — потреба, решта — бажання.

Робочий телефон з базовим тарифом — потреба для більшості, бо через нього йде робота, банкінг та зв'язок. Новий гаджет на довгому контракті та безлімітні тарифи — бажання. Якщо рахунок об'єднаний, використовуйте ціну базового тарифу як потребу.

Медичне страхування та ліки — потреби. Додаткові опції на речі, які можна замінити, або оздоровчі процедури без призначення лікаря — бажання. Спортзал — класичний приклад: це корисно, але за цим тестом — бажання, бо якщо перестати платити, абонемент просто закінчиться.

Догляд за дітьми — потреба, якщо це дозволяє вам працювати. Для батьків це часто друга за розміром стаття витрат після житла. Це одна з головних причин, чому не вдається вкластися в 50 відсотків. Це факт про вартість послуг, а не ваша помилка.

Мінімальний платіж за кожним боргом — потреба. Все, що виплачується понад мінімум, іде в 20 відсотків (заощадження), бо це ваш вибір для покращення ситуації. Це важливо: інакше домогосподарство з великим боргом може показувати 70 відсотків потреб і думати, що заощаджувати неможливо, хоча насправді додаткові виплати і є заощадженнями.

Одяг — переважно бажання. Заміна зношеного, зимова куртка та робочий одяг — потреби. Все інше — бажання. Підписки — майже завжди бажання, і саме тут гроші зникають непомітно; відстеження підписок та регулярних платежів допоможе їх знайти. Подарунки, подорожі та хобі — теж бажання. Сімейні зобов'язання можуть здаватися потребою, але тест на наслідки протягом місяця-двох залишається головним.

Порівняння з минулим місяцем

Розділені категорії варто позначати.

Одне число, яке ви отримаєте

Додайте всі потреби та розділіть на дохід. Якщо ви близько до 50 відсотків, стандартний розподіл працює, і ви можете довіряти цифрі бажань. Якщо вище — це не вирок, а факт, на якому будується план. Про те, що робити в такому разі, читайте у 50/30/20 при низькому доході.

Найчастіша помилка — записувати бажання як потреби, щоб бюджет здавався неминучим. Бажання, записане як потреба, неможливо скоротити, бо скорочення потреб відчувається як поразка. Бажання, записане як бажання, можна призупинити на місяць, щоб побачити, що буде. У цьому і є сенс ретельного сортування.

Сортування потрібно зробити лише один раз. У Cash Book теги та категорії зберігають відповідь: теги «ресторан», «доставка», «кава» та «підписка» в категорії «Бажання», а «оренда», «комунальні», «продукти» та «проїзд» — у «Потребах». Вкладка «Витрати» в Аналітиці покаже їх як частини одного цілого. Після цього кожен запис голосом чи через камеру автоматично потраплятиме в потрібну категорію без зайвих роздумів.

Завантажити Cash Book в App StoreБезкоштовно 7 днів. $19.99 за довічний доступ.

Завантажити Cash Book в App StoreБезкоштовно 7 днів. $19.99 за довічний доступ.